Заголовок сторінки

Шановні Громадяни!Лінії електропередач є об’єктами підвищеної небезпеки.

  Уздовж всіх повітряних та кабельних ліній електропередач встановлена охоронна зона у вигляді земельної ділянки  та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх  проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань:

 ·2 метри - для повітряних ліній напругою до 1 кВ;

 ·10 метрів - для повітряних ліній напругою до 20 кВ;

 ·15 метрів - для повітряних ліній напругою 35 кВ;

 ·20 метрів - для повітряних ліній напругою 110 кВ;

 ·3 метри - від огорожі або споруди за периметром трансформаторних підстанцій;

 ·1 метр - від підземних кабельних ліній електропередачі.

 В охоронних зонах електроустановок забороняється:

 - будівля житлових, громадських та дачних будинків, їх реконструкція;

 - здійснення усіх видів вантажно-розвантажувальних та земляних робіт;

- проїзд машин або механізмів загальною висотою від поверхні дороги понад 4,5 метра;

- виконання земляних робіт в охоронній зоні підземних кабельних ліній електропередачі на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях - на глибині понад 0,45 метра, а також розрівнювання ґрунту;

- стороннім особам перебувати на території і в приміщеннях трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, відчиняти двері і люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів та підключення до електричних мереж; робити накиди на струмопровідні частини об'єктів електричних мереж і наближати до них сторонні предмети, підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, демонтувати їх елементи;

- ловля риби під проводами повітряних ліній електропередачі;

- запускати спортивні моделі літальних апаратів, повітряних зміїв;

- складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали.

Шановні батьки! Виховання дітей прямий обов’язок дорослих, не забувайте щоденно нагадувати їм про небезпеку електричного струму.

Як живуть нині ветерани черкаської енергетики розповів Голова Ради старійших енергетиків товариства Іван Павлович Яременко. Він відзначив величезну увагу, що приділяється ветеранами енергетики у ПАТ «Черкасиобленерго» . Голова правління особисто вітає ювілярів з нагоди поважних дат, додаючи при цьому і матеріальну допомогу, передбачено допомогу і у Колективному договорі підприємства.

Про завершення у 1969 році суцільної, а згодом і повної електрифікації області розповів ветеран черкаської енергетики Дмитро Панасович Грекало. Прикро – сказав він, що поза увагою суспільства пройшла річниця створення у 1954 році механізованої колони №11, яка піввіку тому у лічені місяці виконала величезний обсяг робіт з електрифікації краю.

Лише дві невеличкі книжечки нині можуть розповісти про героїчні сторінки становлення і розвитку черкаської енергетики. На часі створення експозиції у обласному краєзнавчому музеї. У нинішній складний період варто пам’ятати, що енергетикам у всі часи доводилось долати чималі труднощі та з честю виконувати свої обов’язки.

11-12 серпня заступники директорів та працівники юридичних відділів відокремлених структурних підрозділів (РЕМ) ПАТ «Черкасиобленерго» стали учасниками чергового навчання, спрямованого на підвищення кваліфікації спеціалістів товариства та рівня якості обслуговування споживачів.

Впродовж двох днів провідні спеціалісти юридичного відділу апарату управління ПАТ «Черкасиобленерго» надавали кваліфікаційні роз’яснення на актуальні питання, які виникають при роботі зі споживачами. Семінар був побудований у форматі живої дискусії, обговорення, розгляду спірних питань та пошуку найбільш ефективних та юридично доцільних шляхів вирішення останніх.

Наприкінці кожного навчального дня учасники мали можливість перевірити отримані знання шляхом тестування.

Керівники, організатори та учасники даних семінарів підтверджують доцільність та корисність запровадження такого навчання. Систематичне підвищення професіоналізму спеціалістів товариства вважають найефективнішим методом покращення політики та якості обслуговування споживачів ПАТ «Черкасиобленерго».

Корсунь-Шевченківська гідроелектростанція дала промисловий струм 80 років тому, в липні 1934 року. Знаменита вона тим, що це була найбільша на той час в Україні сільська ГЕС. Її потужність становила 2000 кіловат, орієнтовна вартість — 1,6 мільйона тодішніх карбованців.

Почалося будівництво ГЕС у Корсуні 2 травня 1930 року. Тоді все місто урочистою ходою вирушило на закладання станції. А будівництво велося переважно вручну: з механізмів були одна каменедробарка, одна бетономішалка, стругальний верстат, одна автомашина і два тракторні тягачі, а ще 12 коней.
До всього, небувала повінь 1932 року зруйнувала захисні перемички й забрала з собою багато лісоматеріалу. Однак будівництво ГЕС велось інтенсивно, на початку 1934 року з щоглового лісоматеріалу, заготовленого біля Кумейок, змонтували лінії електропередач у Корсуні та від станції до колгоспів.
18 липня 1934 року в присутності представників кількох сусідніх районів у мережі увімкнули напругу. А вже наступного дня в колгоспі села Дацьки Корсунь-Шевченківського району запрацювала перша електромолотарка. Так ГЕС дала людям у великій окрузі нову якість життя. Напередодні Великої Вітчизняної війни вже було прокладено майже 500 кілометрів ліній електропередач, енергію одержали 110 колгоспів, по чотири МТС та цукрозаводи, три текстильні фабрики, 42 млини.
Німецько-фашистські загарбники підірвали ГЕС і надводну частину греблі, зруйнували електролінії й трансформаторні підстанції. Її відновлення тривало три роки: перша черга ГЕС стала до ладу 13 березня 1947 року, а 22 червня промисловий струм дав другий генератор. Електроенергію знову одержали промислові підприємства й колгоспи Корсунь-Шевченківського, Городищенського, Богуславського і частково Канівського та Лисянського районів.
Час брав своє: у 90-их роках минулого століття стала реальною загроза руйнації греблі ГЕС через підмивання її боків. І ось у 2000-му році зовнішньоекономічна асоціація «Новосвіт» взяла Корсунь-Шевченківську та Стеблівську ГЕС в оренду. Кошти інвесторів дозволили не тільки зберегти історичну споруду греблі, а й здійснити реконструкцію. Зараз ГЕС виробляє від 4 до 7 мільйонів кіловат електроенергії за рік. Обслуговують станцію вісім працівників.

Людмила Моренко

Газета «Черкаський край»

Півсторіччя тому, в 1964 році в Драбові було введено в дію першу районну підстанцію від Кременчуцької ГЕС. Мабуть саме цю визначну та стратегічно важливу в електрифікації району подію можна вважати започаткуванням Драбівського РЕМ. Адже до цього часу, в тридцяті рокиминулого століття, Драбів забезпечував електроенергією лише один-єдиний дизельний двигун, який працював з подвоєним навантаженням і часто виходив з ладу.

Та вже в 1966 році район використав близько 10 мільйонів кіловат-годин електроенергії. А у 1973 році в районі працювало 4 районних підстанції загальною потужністю понад 12 тисяч кіловат та 265 підстанцій у споживачів потужністю 28700 кіловат. Діяло понад 7 тисяч електродвигунів, встановлено 113 тисяч світлових точок.

Сьогодні Драбівський РЕМ – це понад 17,5 тисяч побутових і 330 юридичних споживачів в 49 населених пунктах; це 452 трансформаторні підстанції 10/0,4 кВ, 6 підстанцій 35 кВ та 1 підстанція 110 кВ; це енергетичні об’єкти, які розташовані на площі в 1161 квадратних кілометрів, а фактична протяжність ліній складає – ПЛ-10 кВ. – понад 543 км., ПЛ-0,4 кВ. – понад 693 км., кабельних ліній – понад 8 км; а головне - це високо професійний, щиро патріотичний та закоханий в енергетику колектив!

Невтомною працею, талантом і наснагою поколінь створено розвинутий і потужнийрайон електричних мереж.

Шановні колеги, щиро бажаємо Вам натхнення, професійного розвитку та процвітання, щоб результати вашої праці стали міцним фундаментом для нових здобутків впродовж наступних років. Щастя, міцного здоров’я та благополуччя Вам та Вашим сім’ям!