На підприємстві її не отримують уже 2 місяці. У попередній кризовий період безгрошів’я переслідувало енергетиків упродовж п’яти місяців. Повторення ситуації для колективу є дуже болючим, керівництво побоюється енергетичного колапсу: доведені до відчаю фахівці масово звільняються, а настрої серед енергетиків такі, що вони готові до кардинальних дій.
З приводу цієї ситуації начальник відділу економічної безпеки підприємства Євгеній Лут звернувся до депутатів міської ради на сесії, яка відбулася у середу. Тим часом голова правління товариства Олег Самчук проводить перемовини з представниками Фонду держмайна та Енергоринку щодо кроків, які дозволять відмінити «щодобові відрахування», встановлені НКРЕКП через заборгованість підприємства перед ДП «Енергоринок».
- Ми входимо в зимовий період і розуміємо, що почнуться морози, налипання мокрого снігу на проводи, а у нас просто нікому буде відновлювати лінії, - говорить він. – Крім того, теплопостачання напряму залежить від електропостачання, адже подача тепла відбувається насосами, які працюють від електрики, відсутність останньої може призвести до гідроудару.
Євгеній Анатолійович наголосив, що основна проблема підприємства – заборгованість перед ним ПАТ «Азот». Вона сягає більше мільярда гривень, проте, за рахунками платити хімічний гігант не готовий.
- «Азот» поводиться досить нахабно, - додає він . – Їхня позиція – брати і не платити. А фактично – борг «Азоту» перед нашим підприємством, це ті кошти, які Обленерго винне Енергоринку. І вже через цей борг ми маємо алгоритм «щодобових відрахувань» зі свого рахунку.
- Люди на межі, лише сьогодні в управлінні на стіл лягло три заяви, - каже Лут. – У штаті відділу закупівель має бути п’ять вантажників, а працює лише один. На увесь Черкаський РЕМ лише один екскаваторник. Ми навіть тракториста не можемо знайти для роботи, бо люди не хочуть тут працювати.
Наразі енергетики здебільшого терплять. Молодь мало що стримує, на своїх місяцях залишаються переважно ті, хто віддав підприємству десятки років. Так, ось уже другий місяць за кошт рідних живе вантажник-стропальник ПАТ «Черкасиобленерго» Віктор Лісовий. Чоловік працює на підприємстві 18 років.
- Жінка у мене працює, діти, то у батьків трохи візьму, хоч вони і пенсіонери, - розповідає Віктор. – Тримаємося. Я тут, бо мені немає сенсу звільнятися через вік. Думаю, що все повинно налагодитися. Туго, дуже туго, але куди діватися? Та і підприємство залишати в таку скруту шкода…
Віктор розповідає, що днями звільнився його колега, тож роботи у нього побільшало.
Ситуація щодня загострюється. Так, у деяких підрозділах уже звільнилася третина спеціалістів.